ПОРАДИ ПСИХОЛОГІВ СТУДЕНТУ

Правила для студента – практиканта
«Як організувати роботу на уроці»

1. Учитель має за будь-яких обставин поважати власну гідність кожного учня й формувати в нього це почуття.
2. Тільки глибока повага й довіра, щира любов до дітей, дбайливе ставлення до їхніх почуттів можуть породити порозуміння.
3. Справедливість в оцінці навчальних досягнень і вчинків учнів – одні з найважливіших регуляторів моральних стосунків.
4. Щиросердечна чуйність, теплота, турбота про дитячу радість – моральні риси вчителя, які визначають і норми його взаємин із дітьми.
5. Допомога дітям у важкі моменти – одна з моральних норм, що регулюють відносини між учителем і учнями.
6. Педагогічна етика не визнає безконфліктного виховання, але розв’язувати моральні конфлікти необхідно не методами адміністративного тиску, а шляхом компромісу.
7. Учитель має довіряти думці учнівського колективу, постійно радитися з учнями, вивчати їхню думку та зважати на неї.
8. Бережіть самолюбство школярів, при спілкуванні враховуйте рівень їхньої самооцінки, не допускайте злої іронії й переваги.
9. Учителеві варто уважно оцінювати моральні риси, старанно вивчати мотиви цих учинків.
10. Розумно використовуйте різні форми учнівського самоврядування, учитель може поступово спрямовувати їх на вдосконалення системи моральних відносин, її саморегуляцію.
11. Учитель не повинен зловживати довірою учня.
12. Учитель не повинен ділити своїх вихованців на улюбленців і зненавиджених. У кожному учневі потрібно шукати і знаходити позитивні риси і саме на них будувати свої відносини з дітьми.

Поради по створенню ситуації успіху

Ситуація успіху розглядається як переживання стану радості, задоволення від того, що результат, до якого особистість прямувала в своїй діяльності, або збігся з її очікуваннями (з рівнем домагань), або перевершив їх.

1. Спирайтеся на сильні сторони дитини.
2. Уникайте концентрації уваги на невдачах.
3. Показуйте, що ви задоволені дитиною.
4. Навчіть дитину дрібнити великі завдання на маленькі, тобто такі, з якими вона може упоратися.
5. Спілкуючись з дитиною, активно використовуйте гумор.
6. Знайте про всі спроби, до яких удавалася дитина, щоб виконати завдання.
7. Дозволяйте їй самі (там, де це можливо) вирішувати проблеми.
8. Уникайте дисциплінарних заходів.
9. Враховуйте індивідуальність дитини.
10. Виявляйте емпатію і віру в дитину.
11. Демонструйте оптимізм.

Прийоми покращення дисципліни в класі

Дисциплінованість – це свідоме підпорядкування свої поведінки суспільним правилам.

1. Сконцентруйте увагу учнів до того, як розпочнеться урок. Для цього ви повинні зачекати й не розпочинати роботи доки всі не заспокояться: використайте паузу 5-10 с; можна розпочати урок тихіше, ніж завжди.
2. Пряма настанова – початок кожного уроку потрібно розпочати з повідомлення учням плану уроку. Таким чином учні усвідомлюють, що їх очікує попереду.
3. Контроль виявляється в тому, що учитель обходить клас, коли учні працюють. Це змусить учнів, які ще не включилися у виконання завдання, швидше це зробити.
4. Показуйте приклад своєю поведінкою. Якщо ви хочете, щоб учні не підвищували голос під час робити, ви маєте також говорити тихіше.
5. Використовуйте невербальні сигнали. У 50-ті роки ХХ ст. звичайним предметом на уроці був нікельований дзвінок, який стояв на вчительському столі. Подзвонивши, учитель міг привернути загальну увагу класу. Невербальним сигналом є також вираз обличчя, поза, жести. Ретельно підберіть типи невербальних сигналів для використання на уроці. Поясніть учням, що ви хочете від них, коли використовуйте ці сигнали.
6. Ненав’язливе втручання – розумний учитель подбає про те, щоб учень не був покараний за свою погану поведінку, опинившись в центрі уваги. Вжиті ним заходи щодо порушників поведінки мають бути майже непомітними для інших. А отже, решта учнів не відволікатиметься від виконання роботи. Ефективно використати прийом «згадування імені». Тільки-но вчитель бачить, що учень розмовляє або не працює, - просто вставляє ім’я цієї дитини в розповідь так, щоб не виглядало абсолютно природно: «Як бачиш, Денисе, ми розібрали один із десяти стовпчиків». Денис, почувши своє ім’я, знову повертається до роботи, причому решта класу не зверне на це уваги.
7. Стверджувальна дисципліна – учням пропонують чіткі правила, на потребі виконання яких постійно наголошується.
8. Стверджувальні «Я»-повідомлення. Вчитель фокусує увагу учня на тій поведінці, якої від нього чекають, а не на поганій: «Я хочу, щоб ви…», «Мені потрібно, щоб ви…», «Я чекаю, щоб ви…». Недосвідчений вчитель може припустися помилки: «Я хочу, щоб ви припинили…». Це як правило, породжує конфронтацію на протест. Увага сфокусована на поганій поведінці, й учень готовий до негайної відповіді: «Я нічого не зробив!» або «Це не я…» й починається з’ясування стосунків.
9. Гуманні «Я» -повідомлення. Учитель, якому постійно заважає учень, може одного разу вдатися до досить емоційного висловлювання своїх почуттів: «Я не можу уявити, що такого я тобі зробив, чому ти вважаєш, що я не гідний твоєї поваги, у той час, коли решта учнів так не вважає. Якщо я був до тебе колись надто суворим чи неуважним, будь ласка, дай мені про це знати в будь-якому разі. Я почуваюся так, ніби чимось тебе образив, а ти тепер вважаєш за потрібне демонструвати мені свою неповагу». Після такої розмови учень має заспокоїтися на тривалий час.
10. Позитивна дисципліна – говоріть дітям, як потрібно поводитися, замість того, щоб перераховувати речі, які вони не повинні робити. Замість «не бігайте» скажіть «ходіть спокійно». Замість «не бийтеся» – «розв’язуйте конфлікти цивілізовано». Передавайте ваші правила як сподівання. Поясніть учням, як ви чекаєте від них спокійної поведінки в класі.
11. Частіше вдавайтеся до схвалення. Коли ви бачите, що хтось поводиться добре, висловіть своє задоволення. Ви можете це зробити словами, але не обов’язково тільки ними. Посмішка, схвальний порух головою – все це сприяє хорошій поведінці.
12. Поводьтеся так, щоб учні відчули, що ви керуєте навчальним процесом, при цьому всіляко стимулюйте їхню активність.
13. Не відволікайтеся на незначні порушення, моралізування. Урок– це не арена для з’ясування стосунків.
14. Дотримуйтеся доброзичливого, мажорного тону, будьте уважні до кожного учня. Створюйте життєрадісний, оптимістичний настрій у класі.
15. Давайте учням частіше працювати у групах – це може бути стимулом до зайнятості кожного, хорошого настрою і поведінки.
16. Створюйте умови, щоб «важкі», «слабкі» діти могли відчути себе лідерами.
17. Не принижуйте учнів, не доводьте до образ, сарказму. Гнів, дратівливість, імпульсивність не сприяють зміцненню дисципліни й авторитету вчителя.
18. Будьте привітними, але враховуйте, що фамільярність може породити неповагу.
19. Не виявляйте антипатії до важких учнів, сподіваючись від них поганої поведінки. Діти відчувають скептичне ставлення до них і часто поводяться відповідно до ваших очікувань.
20. Не допускайте появи «улюбленців», це створює зайві проблеми, ускладнює стосунки в колективі.
21. Умійте керувати емоціями, знайте ціну кожному слові, тонові.
22. Робіть виклад матеріалу яскравим, захоплюйте учнів за допомогою різноманітних методів, наочності та змістовності.