Головне меню
 

МЕТА, ЗАВДАННЯ І ЗМІСТ ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

Групи У-40

2012-2013 н.р.

Переддипломна практика є комплексним по суті й змісту діяльності студента завершальним етапом практичної підготовки майбутнього вчителя і проводиться на випускному курсі у відповідності з навчальним планом. До неї допускаються студенти, які успішно виконали програми всіх попередніх педагогічних практик.

Метою переддипломної педагогічної практики є оволодіння студентами уміннями, навичками самостійної навчально-виховної роботи в початкових класах, а також визначення рівня їх готовності до професійно-педагогічної діяльності.

Завдання переддипломної педагогічної практики

  • Формувати навички практичного застосування різних методів науково-педагогічного дослідження: спостереження за навчально-виховною діяльністю вчителя класу, вивчення шкільної документації, аналіз результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів тощо;
  • удосконалювати навички організації та проведення різних типів уроків у початковій школі;
  • розвивати уміння застосовувати різні методи, прийоми, способи включення молодших школярів в активну навчально-пізнавальну діяльність;
  • формувати досвід застосування в педагогічній діяльності елементів сучасних освітньо - виховних технологій: диференційоване навчання, інтерактивне навчання, проектна технологія тощо;
  • формувати навички організації різних видів індивідуальної та групової роботи з молодшими школярами;
  • узагальнювати знання студентів про критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів, формувати навички діагностики та вимірювання рівня знань, умінь і навичок молодших школярів;
  • формувати досвід практичної реалізації в ході уроку сучасних принципів навчання;
  • формувати навички реалізації цілей освіти;
  • розвивати уміння щодо організації, підготовки та проведення батьківських зборів;
  • формувати досвід участі в роботі педагогічної ради школи, засіданні методичного об’єднання вчителів початкових класів;
  • удосконалювати навички ведення професійно-педагогічної документації.

Під час безперервної педагогічної практики студент має можливість реалізувати такі форми методичної роботи:

  • опрацювання психолого-педагогічної літератури;
  • вивчення досвіду роботи кращих вчителів школи;
  • добір психолого-педагогічної та методичної літератури певної тематики;
  • створення мультимедійних презентацій до засідання методичного об’єднання вчителів початкових класів;
  • підготовка виставкого матеріалу до педагогічної ради;
  • виступ з повідомленням на засіданні методичного об’єднання вчителів початкових класів.

Безперервна педагогічна практика є дієвим шляхом комплексного моніторингу рівня сформованості професійно-педагогічної компетентності випускників. Тому після проходження практики майбутні вчителі проходять діагностування , що визначає реальний рівень розвитку своїх професійних якостей та вмінь.

Теоретична компетентність:

  • система знань з психології про розвиток молодших школярів, вікові особливості протікання психічних процесів у дітей молодшого шкільного віку, провідну діяльність, психо- фізіологічні вимоги до організації навчально-виховного процесу;
  • комплекс теоретичних знань про закономірності, принципи, методи, прийоми, засоби, форми сучасного навчання, освітні педагогічні технології, можливості їх реалізації в початковій школі;
  • комплекс теоретичних знань про головну мету сучасного виховання, зміст, завдання, напрямки формування та розвитку особистості молодшого школяра, розуміння сутності методів, прийомів, форм організації виховної роботи;
  • знання про форми взаємодії школи і сім’ї;
  • комплекс знань з різних методик викладання навчальних предметів в початковій школі; знання про способи подолання різних видів конфліктів, прийоми запобігання їх виникнення.

Практично-методична компетентність передбачає становлення у майбутніх вчителів початкових класів проектувальних, гностичних, організаційних, дидактичних, сугестивних, процесуальних, конструктивних, гностичних комунікативних умінь.

Проектувальні уміння:

  • уміє здійснювати перспективне й тижневе планування власної роботи й діяльність учнів класу;
  • виявляє самостійність та ініціативність при плануванні навчальних і позакласних занять з фаху.

Конструктивні уміння:

  • уміє визначити й обґрунтувати мету, зміст, методи й прийоми навчання;
  • уміє скласти розгорнутий конспект, при цьому виявляє самостійність та ініціативність;
  • уміє визначити зміст позакласного заходу з фаху відповідно до рівня психофізіологічного розвитку дитини, дібрати відповідний матеріал і змоделювати форму заходу.

Процесуальні уміння:

  • вільно володіє матеріалом уроку, не припускається мовленнєвих помилок;
  • уміє використовувати на уроках та в позакласних заходах різні методи активізації пізнавальної діяльності учнів;
  • володіє вміннями оцінювати рівень знань, умінь і навичок учнів відповідно до чинних норм.

Гностичні уміння:

  • уміє здійснювати аналіз відвіданих уроків з різних аспектів;
  • уміє аналізувати позакласні виховні заходи з фаху, які проводять інші студенти;
  • уміє аналізувати власну діяльність, оцінювати результативність проведеного уроку, позакласного заходу і вносити необхідні корективи;
  • уміє оформити конспект залікового заходу згідно з чинними вимогами.

Комунікативні уміння:

  • безконфліктно спілкується;
  • має бездоганне літературне мовлення (на уроках і в позаурочних ситуаціях);
  • уміє правильно реагувати на зауваження, що виникають у процесі діяльності.

Організаційні уміння:

  • провів необхідну кількість уроків і позакласних заходів;
  • вчасно здав належним чином оформлену документацію за педпрактику;
  • брав активну участь в обговоренні результатів педпрактики на підсумковій конференції.

Особистісна компетентність студента – практиканта:

  • становлення моральних рис і якостей студента;
  • відповідальність та ініціативність при виконанні завдань педагогічної практики;
  • становлення професійних мотивів діяльності студента;
  • гуманне та толерантне ставлення до дітей;
  • розуміння значення вчителя в становленні особистості молодшого школяра;
  • рівень сформованості культури поведінки практиканта;
  • рівень сформованості культури спілкування студента-практиканта;
  • творчість та креативність при виконанні завдань педагогічної практики.

Відповідно до вказаних критеріїв визначається початковий, середній, достатній, високий рівень сформованості професійних знань, умінь та навичок студентів-практикантів.

Обов’язки студентів у ході переддипломної педагогічної практики

  1. Студент повинен бути в школі кожного дня не менше 6 годин.
  2. Студент повинен своєчасно виконувати всі види робіт, передбачені програмою педагогічної практики.
  3. У період практики повинен проявляти високу активність, глибокий інтерес і любов до дітей, педагогічної професії, бути прикладом організованості та дисциплінованості.
  4. У ході практики студент веде педагогічний щоденник, в якому складає плани-конспекти уроків і занять.
  5. Практикант дотримується правил внутрішнього розпорядку школи, розпоряджень адміністрації школи та керівників практики. У випадку невиконання вимог, що висуваються до практиканта, він може бути знятий з практики.
  6. Студент, знятий з практики або діяльність якого визнана незадовільною, вважається таким, що не виконав навчальний план.