ПЕДАГОГІЧНИЙ ТЕХНІКУМ

В липні 1931 року. За розпорядженням Народного Комісаріату освіти Лохвицький технікум радянського будівництва, що був у системі НКО УРСР, та на підставі постанови РНК реорганізований у педагогічний технікум, який і розпочав працювати з 1-го вересня 1931 року.

Приміщення, де започаткував своє існування педагогічний технікум, було збудоване ще в XIX столітті для ректифікаційного заводу. В кінці XIX ст. у цьому приміщенні був винний склад. В 1907-1908рр. Лохвицька міська управа перебудувала приміщення. Перший і другий поверхи були значно розширені, тобто пристосовані для навчання. В 1908 році в це приміщення була переведена Лохвицька міська жіноча гімназія з правом міністерських гімназій (раніше це була приватна прогімназія). Директором жіночої гімназії і реального училища був Дєєв, а начальниця гімназії - Готшальк А. Проти головного корпусу педтехнікуму в кінці XIX ст. купець Шпеєр збудував три будинки, які, починаючи з 1900 року брала в аренду Лохвицька міська управа для тюремного відомства. Після революції 1917 року в приміщенні майбутнього педтехнікуму працювала семирічна школа до 1929-1930 навчального року.

З 1-го вересня 1930 року Лохвицька кооперативна профшкола, яка знаходилась у приміщенні, де зараз Лохвицьке медичне училище, була реорганізована в технікум радянського будівництва, що готував спеціалістів культурно-освітніх установ.

Потім цей технікум того ж року перевели в приміщення, де і почав свою роботу педтехнікум. У червні 1931 року технікум радянського будівництва зробив свій перший і останній випуск - 28 осіб. Більшість випускників працювали завкультвідділами райвиконкомів або заврайбібліотеками. Директором технікуму радбудівництва працював Гармаш Є.І., а завучем - Іщенко Е.К.

У 30-х роках виникла велика потреба в педагогічних кадрах. У Постанові Центрального виконавчого комітету і Ради Народних Комісарів від 14 серпня 1930 року підкреслювалось: «Запровадити в 1930-31 році повсюди в Союзі РСР загальне обов'язкове навчання дітей (хлопців і дівчат) віком 8,9 і 10 років в обсязі не менше чотирирічного курсу « початкової школи». Розгорнулась широка підготовка вчителів І-ІV класів. Так в кінці липня 1931 року Лохвицький технікум радянського будівництва був реорганізований у педагогічний технікум.

У червні 1932 року відбувся перший випуск вчителів. Цей випуск особливий, бо майбутні вчителі протягом трьох років вчилися в трьох навчальних закладах: в кооперативній профшколі, в технікумі радбудівництва і педтехнікумі. Серед перших випускників були: Коган Давид, Коган Мусій, Грейс Марко, Донець Євген, Полтавець Іван та інші.

Цікаво, що між програмами цих трьох навчальних закладів знаходимо багато спільного. У кооперативній профшколі вивчалися:

• суспільствознавство (історія)
• українська мова та література
• російська мова та література
• математика (в основному курс середньої школи)
• фізика
• хімія
• комерційна арифметика
• рахівництво (загальне, торгове, колгоспне, банківське)
• організація і практика кооперації
• теорія кооперації
• товарознавство
• політекономія
• економполітика
• статистика

За навчальним планом технікуму радбудівництва фінансові дисципліни були вилучені і на їх місце ввели бібліотечну справу, систему освіти в СРСР та УРСР, організацію і практику роботи культурних установ, педагогічні течії за кордоном, радянську педагогіку.

Отже, профіль технікуму радбудівництва найбільше відповідав педтехнікуму. Навчально-методична база для педтехнікуму була вже деякою мірою підготовлена. Перед викладачами постало відповідальне завдання: озброїти молодих учителів фаховими методиками - української мови, російської мови, історії, географії, природознавства, арифметики.
 

Сторінка 1 2